Відеоспостереження у школі з кожним днем стає все більш актуальним. Ми часто чуємо фразу «за дітьми майбутнє» і ні у кого не виникає сумніву в тому, що безпека дітей найбільш важлива.

Забезпечити безпеку дітей в тих місцях, де вони проводять часу найбільше, а саме у школі, здатні сучасні системи охоронного відеоспостереження. Безпека дітей в школі та інших навчальних закладах це завдання державного рівня і на її реалізацію йде чимало сил і коштів.

А чи є законним цього роду відеоспостереження? На це питання ми знайшли відповіді:

Згідно ст. 53 Конституції, в Україні повна загальна середня освіта є обов'язковою. Тобто цей конституційний обов'язок громадян безпосередньо пов'язаний з детальною регламентацією їх повсякденного життя. Простіше кажучи, упродовж 6 - 8 годин на добу протягом 11 років всі українці нерозривно пов'язані з перебуванням у школі. І не виключено, що більшості не сподобається, якщо за ними весь цей час спостерігатимуть. З цього приводу є що сказати з точки зору закону.

Встановлювати відеоспостереження в школах не дозволяє Конституція.

Статтею 32 Конституції передбачено, що не допускається збирання, зберігання, використання і поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, окрім випадків, визначених законом, і лише на користь національної безпеки, економічного добробуту і прав людини.

Положення ст. 30 Закону України «Про інформацію» мають на увазі під конфіденційною інформацією «відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних або юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов».

Крім того, ч. 5 цієї ж статті свідчить: «Громадяни, юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного і іншого характеру, отриманою на власні засоби, або такій, яка є предметом їх професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного і іншого інтересу і не порушує передбачену законом таємницю, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи приналежність її в категорію конфіденційною».

Тобто, в принципі, кожен громадянин, навіть школяр, може заявити, що та інформація, яку можна зібрати про нього в ході учбового процесу або інших аспектів перебування в школі, є конфіденційною.

До того ж, згідно ст. 19 Основного закону органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти лише на основі, в межах повноважень і в способи, передбачені Конституцією і законами України.

Зараз же в Україні не існує закону (підзаконного акту), який би встановлював загальний режим без яких-небудь обмежень збирання інформації про громадян. Є тільки виключення відносно приведених вище за права і свободи громадян.

Наприклад, в ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» вказано, що підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право негласно знімати інформацію з каналів зв'язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації тільки за рішенням суду. Тобто подібні заяви відносно установки систем відеоспостереження в учбових закладах якось не вписуються в правове поле країни.

Такі ж права мають і працівники навчального закладу, адже«робота під наглядом» не кожному припаде до душі.